Южный край
|
| ||||
| Країна |
 Російська імперія,  УНР і Українська Радянська Соціалістична Республіка | |||
|---|---|---|---|---|
| Мова | російська мова в Україні | |||
| Місце публікації | Харків | |||
|
| ||||
| Засновано | 1880 | |||
| Припинення публікацій | 1919 | |||
 Южный край у Вікісховищі | ||||
.jpg)
«Южный край» — газета, яка видавалася російською мовою в Харкові (Російська імперія) з 1 грудня 1880 року до 1919 року. Видавці-редактори — А. А. Іозефовіч, А. Н. Стоянов, І. А. Воронецький, з 1910 року — А. Н. Краснов та інші. У 1912–1917 рр. газета виходила двічі на день — ранковим і вечірнім випусками. У 1899–1917 рр. окремі числа виходили з «Ілюстрованим додатком»[1].
У передовій статті першого числа проголошувалося: «Суттєве завдання південноросійського друку в цей час полягає в зближенні різнорідних суспільних елементів. Відшукати найкращих людей краю, згуртувати їх і спрямувати на найголовніші пункти наукової і суспільної праці — значить, підняти край в духовному та економічному відношенні»[2]. Оскільки 1881 рік газета закінчила зі збитками розмірі 22 тисяч карбованців, її видавець та ідейний натхненник Олександр Олександрович Іозефович змушений був продати публічну бібліотеку, очолити редакцію, різко збільшити обсяг реклами і спертися на консервативний напрямок у харківському політичному житті[2].
«Южный край» був однією з найбільших провінційних газет у Російській імперії. Наприкінці 1890-х років його наклад становив від 2 до 5 тисяч примірників, після революції 1905—1907 років — від 12 до 40 тисяч на день[3]. За своїм напрямом «Южный край» прилягав до «Московських відомостей»[en] і протистояв більш офіційній і теж великій газеті «Харківські губернські відомості».
На початку XX століття газета не піддавалася попередній цензурі, щодня виходила на 6-8 сторінках, а в неділю — на 12 сторінках. Половину і більше її обсягу в ній обіймали реклама та оголошення. Ціна становила 3 копійки[2].
«Южный край» є одним з найцінніших джерел для вивчення історії культури і соціально-економічного розвитку Харкова і Слобожанщини[4].
З 1882 року в газеті співпрацював російський критик і письменник Юрій Миколайович Говоруха-Отрок[5]. 1884 року в газеті були опубліковані перші вірші російського поета Скитальця. 27 січня 1895 року в газеті дебютував зі своїм оповіданням російський письменник Михайло Петрович Арцибашев[6].
31 жовтня 1903 року в газеті «Южный край» з'явилося перше оповідання російського письменника Аркадія Тимофійовича Аверченка «Як мені довелося застрахувати життя». З газетою Аверченко співпрацював до свого переїзду в Санкт-Петербург і початку видання найпопулярнішого в Росії гумористичного журналу «Новий Сатирикон». З газетою співпрацювали Микола Бекетов, Леонард Гіршман, Григорій Данилевський, Володимир Немирович-Данченко, Гліб Успенський[2], Микола Черняєв.
У Харкові на вулиці Сумській, 13 зберігся будинок колишньої друкарні газети «Южный край», який був побудований за проектом академіка Олексія Бекетова в 1903–1906 роках[7]. Будівля на Сумській, 13, після Жовтневої революції була зайнята більшовиками, з 18 грудня 1918 року тут працював Центральний Виконавчий Комітет Рад і засідав перший робітничо-селянський уряд Радянської України[2]. У січні-червні 1919 року в будівлі розміщувалася друкарня газети «Ізвєстія Харківської ради і губернського виконавчого комітету Ради Робітничих, Селянських і Солдатських депутатів». У червні-грудні 1919 року при Добровольчій армії друкарня була повернута газеті «Южный Край». При третьому приході в місто більшовиків 12 грудня 1919 року газета була закрита остаточно.
Пізніше в тому будинку розташувалась друкарня видавництва «Соціалістична Харківщина»[2].
- ↑ «Южный край». Архів оригіналу за 14 травня 2009. Процитовано 21 серпня 2013.
- ↑ а б в г д е Історія «паскудної газети»[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ ГАЗЕТА І ЖУРНАЛ В СИСТЕМІ ПРЕСИ ПОЧАТКУ XX ст. Архів оригіналу за 12 лютого 2008. Процитовано 21 серпня 2013.
- ↑ ХАРКІВ І ГУБЕРНИЯ НА СТОРІНКАХ ГАЗЕТИ «ЮЖНИЙ КРАЙ» (1880-1918). Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 21 серпня 2013.
- ↑ Говоруха-Отрок Юрій Миколайович. Архів оригіналу за 28 січня 2007. Процитовано 21 серпня 2013.
- ↑ М. Н. Ніколаєв. Особливості творчості М. П. Арцибашева. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 21 серпня 2013.
- ↑ Вулиці та площі міста. Архів оригіналу за 18 листопада 2007. Процитовано 21 серпня 2013.
- Ясь О. В. Южный край [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 695. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Михайлин І. Л. Нарис історії журналістики Харківської губернії. 1812—1917 / І. Л. Михайлин . — Х. : Колорит, 2007. — 366 с.